- узгодженість
- [узго/джеин'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
узгодженість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
узгодженість — ності, ж. Абстр. ім. до узгоджений 2) … Український тлумачний словник
спрацьованість — 1 іменник жіночого роду узгодженість у роботі спрацьованість 2 іменник жіночого роду зношуваність про механізми, машини тощо … Орфографічний словник української мови
відповідність — ності, ж. Узгодженість між чим небудь. || Повна подібність до кого , чого небудь, цілковита схожість у чомусь … Український тлумачний словник
збалансованість — ності, ж. 1) Доведення до правильного співвідношення взаємно зв язаних частин, сторін чого небудь, надходжень і витрат чогось. 2) Зрівноваження обертальних деталей машини, механізму. 3) Повна узгодженість, правильне співвідношення чого небудь з… … Український тлумачний словник
порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… … Український тлумачний словник
лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… … Український тлумачний словник
ансамбль — лю, ч. 1) Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. || Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору. 2) Музичний твір або окрема частина його … Український тлумачний словник
керування — я, с. 1) Дія за знач. керувати 1), 2); керівництво (у 1 знач.). •• Децентралізо/ване керува/ння керування у системі, в якій функції керування не закріплені за якою небудь однією особою або підсистемою. Дистанці/йне керува/ння керування… … Український тлумачний словник
пластика — и, ж. 1) Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в язких матеріалів; скульптура. 2) збірн. Твори скульптури. 3) перен. Гармонійність і виразність форм, зображень, образів (у живописі,… … Український тлумачний словник